Роман "Хризантема", як і попередні - "Заповідні верховіття" (1982) та "Катрановий мед" (1987), - має тернистий шлях до читача. Писалися вони за тих часів, коли траволікування розцінювалося як прояв знахарства, чаклунвства, темної потойбічної сили.
В центрі нового твору - двое закоханих: уже знайомі читачам учений-фітотерапефт Іван Горнистий та журналістка Мар’яна Вербицька. Однак тематика твору значно ширша: в лаболаторіях ведуться пошуки ефективних препаратів з лікарських рослин, які б могли протистояти онкологічним захворюванням, а в людських серцях точится двобій за вірність і порядність, стійкість і милосердя в ділових і особисто-інтимних стосунках.
Драматичний кінець книги посилюе соціальну і моральну гостроту цих проблем.